Свої ти сили внутрішні дістань,
Пишайся, рідний, непохитним військом.
День міста без звичайних святкувань,
та ти стоїш незламний, український.
Дивився в очі смерті ти людській,
(кат в окупації біди накоїв!)
Криваві схили вимиє Оскіл,
бо ти живеш із вірою палкою.
Ти теж сьогодні у Захисниках –
стоїш щитом, руїни маєш, рани,
тримайся, Нездоланний, і чекай:
повернуться додому куп’янчани.
Приліт. Атака. Суне кат… скубе…
Наш Куп’янську! Між хаосу гучного
ти вір у мирне небо голубе
і в нашу українську Перемогу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2023
автор: Білоозерянська Чайка