Ти до мене прийшов через гори й долини,
Там, де чиста водиця з каміння тече.
Дивні трави збирав, що ростуть в полонинах,
Лікував свою душу від зайвих речей...
Я чекала на тебе всі ночі і днини,
Я пушинкою сіла тобі на плече…
Рахувала любові безцінні хвилини,
Слідкувала – чи сонце тебе не пече?
Там, де ти, буйні трави та росяні квіти,
Розсіває проміння зерно золоте.
Наді мною каштани сплели свої віти.
Моя спрагла душа диво-сітку плете…
Не для того плете, щоби птаха зловити,
Що для нових польотів готує крило.
Берегинею стати, плекати, радіти,
Закривати від зла, дарувати тепло.
Там безжальна війна сіє зло на планеті,
Та молитва моя всі незгоди жене,
Бо каштани і трави в одному букеті
Наче руки твої, обіймають мене…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2023
автор: Ірина Лівобережна