Ми йдемо до перемоги
І до нас іде вона.
Наші зійдуться дороги,
І мине вся ця війна,
Що іще у нас триває
Й серце, й душу, наче ніж,
На шматочки розрізає
Повністю, лютіше, ніж
Він. Немає ж співчування
У війни, що ще трива
Від рання́ і до смеркання
Й навпаки, але жива
Україна – наша мати
І ніколи не помре,
Бо її не подолати.
Хай і землю забере
Ворог, душу ж не підкорить
І її не знищить теж,
Хай що він нам не говорить,
Бо любов, яка без меж,
До Вкраїни, в ній палає
Буйним, препалким вогнем,
Що усіх нас зігріває
Ще ніжніше з кожним днем.
Ми йдемо до перемоги
У війні. Хто нам сказав,
Що не маємо ми змоги
До її вступити лав?
Вступимо. Ми з нею будем.
Прийде цей жаданий час.
Перемогу ми здобудем.
І тоді ми повсякчас,
Доки буде ще світити
Ясне сонце в небесах,
Будемо у мирі жити
Наяву, а не у снах.
.
Євген Ковальчук, 30. 08. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2023
автор: Євген Ковальчук