* * *
Пишіть бо так, щоб щемно стало серцю,
Щоби душа плескалася в сріблі́
Прожитого тобою, в звуках терцій,
У колі рідних, сад де у дворі…
Яким знав Бог тебе під небесами,
А ти ще лишень слухав спів птахів…
... Прощавсь з цим Краєм, з світлими сльозами,
Готовий впастии ниць до берегів…
Бо тут ходив, хвилюючим цим степом,
Під вітром, злотих хвиль, за валом вал;
Шлях встелений квітчастою пастеллю –
І ти, красою вбитий наповал!
25.08.2023 р.
В'ячеслав Шикалович
Художник Конін Пшеничне поле
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2023
автор: Променистий менестрель