Любити й вірити - є ж справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.
Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є ж справжнє.
Очиститься від лжі повітря.
В душі ж - чистіше, мов у храмі.
І відстояти з честю правду,
Про біль чужий не забувати.
Любити й вірити - є ж справжнє.
Не втратити життєву ватру.
Нужденному подати руку,
І віднайти комусь розраду,
Щоб серце не ятрили круки,
Любити й вірити - є ж справжнє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2023
автор: Світлая (Світлана Пирогова)