Сумує троянда червона.

[youtube]https://youtu.be/ZtmGAAfoEUA[/youtube]

поч.  16  сек.


Сумує  троянда  червона,
Голівоньку  в  журбі  нахиляє.
Промайнула  мить  весни  чарівна,
Уже  й  тепле  літечко    минає.

А  їй  ще  так  хочеться  цвісти,
Ароматом  п"янким  чарувати.
Бджолами  обласканою  бути,
Нектаром  своїм  їх  напувати.

Та  плин  часу  їй  не  спинити,
Земні  закони  свої  він  має.
Пробуджується  усе  навесні,
Зимою  уві  сні  засинає.

Зимну  зиму  квіти  пересплять,
Весною  знову  будуть  буяти,
Хилитимуть  до  сонця  бутони
Їх  в  квітучий  килим    заплітати.

Усе  в  часі  невпинно  пливе,
Смуток  в  людини  також  буває.
Та  щасливим  буває  тільки  той,
Хто  любов  у  серці  щиру  має...

Сумує  троянда  червона,
Багряний  лист  її  опадає.
Додолу  голівку  нахилила
Червоні  пелюстки  осипає...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2023
автор: dashavsky