Старий ліс, він такий загадковий,
Незвичний світ, побачиш казковий,
Не квапся, повільним кроком іди,
Тут феї лишили дивні сліди.
На велетнів дуже сосни схожі,
Поважні, немов старі вельможі,
Верхівками придержують небо,
Їх сонечко запестило щедро.
Як вгору глянеш в очах кружляє,
Блакить ця тільки тобі лиш сяє,
Блукаєш думками замріяна,
Є крила, й летиш тож усміхнена.
Ось ніжно соловей защебетав,
Довгенько він мене все виглядав,
То є щастя пісню цю почути,
Бо немає в справжньому облуди.
Душі всі ліки ще й просто неба,
Хіба їх можна дістати з сейфа?
Найкраща в лісі медитація,
Його тут серця є пульсація.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2023
автор: liza Bird