[i]«Сказав безумний у своєму серці:
Нема Бога. Вони піддалися розтлінню
і зробилися огидними в беззаконнях,
нема нікого, хто чинить добро.» (Псалом 52:2)[/i]
Говорить безумець у серці своєму,
що Бога немає… Що Бога немає!
А Бог із Небес на людей споглядає.
Він бачить розумних, хто Бога шукає!
Хоч той беззаконник людей пожирає,
зупину в кривавій огиді не має…
Та Бог все те бачить, усе те Він знає!
Свій суд над безумцем по правді вчиняє!
Вони настрашилися жахом панічним,
хоч там їх насправді ніхто не лякав.
Втікали наосліп… Бо острах великий
Сам Бог у серця тих безумців послав!
А ми на колінах. В молитві, в покорі…
Твоя Перемога в серцях, як вогонь.
Нас Бог захищає, виводить із горя,
ніхто нас не вкраде з Батьківських Долонь.
Як Ти із Сіону даруєш спасіння
народу Своєму, Який Ти обрав,
Так дай Україні, яка у смиренні…
Спасіння потоки для нас Ти направ…
01.07.23р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2023
автор: Галина Левицька