Маловідоме, з Лао-цзи...
Скажи чому слов'яни одинокі?!
Баклан Балканів на балконах й вище
Ховає в камені свій погляд ясноокий
В гніздо вогню і попіл кладовища.
Метал мечей між паростей щериці
Рай бугаю до дзьоба не доносить.
Іржа горить на шляпках печериці,
Гірчить олива, як не плодоносить.
У вапняках, у мармурі ілюзій
Нащадки Фракії вже й мови не згадають -
Стають їм у пригоді «любі друзі»,
Баклани по балконам сновигають.
Лови ж і ти свою щасливу крихту
В камінні моря у воді високій.
Довірся знову Лютеру чи Свіфту,
Най сповиє тебе вночі китайський спокій…
210823
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2023
автор: bloodredthorn