О Серпню мій, ти – втіха і розрада,
коханець щедрий з безлічі кохань,
задовольни одне моє бажання
із тисячі нездійснених бажань.
Не йди від мене, не веди ще в осінь,
насолодитись хочу я тобою,
і спити аромати саду зрілого,
не хочу зустрічатися з журбою.
І Серпень ніжно обійняв за плечі,
повів у сад, де пахне виноград,
де яблука у спасівку медові,
де літа затишок і непорушний лад.
Він цілував мене і пестив моє тіло,
налив у келих зрілого вина,
подарував у кольорах всі квіти,
себе відчула з Ним, я – не одна.
І тішились удвох ми, як уперше,
спивала з губ його п’янкий нектар,
нас чарувало неба голубе озерце,
о Серпню мій, тебе кохати – дар!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991764
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А