Верталися люди із храму.
Субота. Був яблучний спас.
Театр репетирував драму
І небо дивилось на нас.
До болю красивий Чернігів
Корзинку тримав у руках,
І вулиці дихали тихі
(Свистіли легені в дірках)...
Розсипалися по бруківці
І яблука, й люди, й дахи.
І смерть покотилась на східці,
Упали на площу птахи.
Завмерла молитва у храмі.
Чи Бог перейшов в укриття?
Чернігів у вибитій рамі
Складає з уламків життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2023
автор: Orlovsky