На світі стільки світлої краси!
Квіткодива бентежать серце й душу.
Які люблю? Констатувати мушу:
Не ставлю квіти я на терези́ –
Вони ж від сонця всі і від роси,
Милу́ють зір – з утіхи очі мружу.
Квітки втішають душу небайдужу.
Цвіт - дивогляд до щему, до сльози!
Він супокій дарує в час грози.
Окрилить ви́цвіт навіть у негоду.
Окрасить квітка будь-яку пригоду.
Із цвітом ти щасливіший єси.
Я чую квітів ніжні голоси,
Ловлю пові́в, вдихаю насолоду.
Рясна цвітінь оздоблює природу.
Цвіт – усмішка Землі в усі часи!
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2023
автор: Галина Брич