Ісус і блудниця.

                                                       [i]Євангеліє  від  Іоана.
                                                             Глава  8  вірш  1-11[/i]


Син  Божий  пішов  на  Оливкову  гору,
В  маслиновий  гай,  недосяжний  вітрам,
А  з  променем  сонця  -   з'явився  він  в  Храм
Й  народ  весь,  до  ньо́го,  прийшов  в  ранню  пору...

Ісус  став  людей  там,  з  світа́ння  навчати,
І  в  Храмі  вже  жваво  точилась  розмова
Та  лемент,  зненацька,  став  в  стінах  здійматись
І  це,  перебило  Учителя  мову...

То  жіночку  книжники  і  фарисеї,
Побиту  й  налякану  в  храм  привели,
Як  варта  постали  навкруг,  коло  неї,
А  далі,  з  людьми пересуд  повели  :

-  Цю  грішницю  ми  в  перелюбі  застали.
   Мойсеїв  закон  нам  потрібно  згадать  !
   Юрбі  її  видать,  в  покуту  пристало  -
   Цю  жінку  камінням  на  смерть  закида́ть  !

Слова  ці    бентежать,  весь  натовп  лякають  !   
З  камінням  в  руках  всі  застигли  тривожно  :  
-  То  як  же,  Ісусе?...  Сказати  щось  зможеш  ?!  
А  книжники  жадібно  сло́ва  чекають  ...

Хотілось  почути  їм  в  цьому  сум'ятті
Таке,  щоб  Ісуса  змогти  розіп'яти,
Збезчестити  Ім'я,  чи  лиш  забруднити,
Або,  хоч  би  славу  Його  очорнити...

Ісус  схиливсь  низько,  і  став  щось  писати
На  долу  землянім,  аби  не  зважати  ...
Та  книжники  вперто  стояли  на  слові
Тоді   він  підвівся  і  сам  до  них  мовив  :
     
[b]-  Хай  той,    серед  вас  хто  не  має  гріха,
   Найперший,  в  цю  жіночку,  каменем  кине[/b]

Юрба  все  почула  і  гамір  стиха
І  за́пал  покути  тихесенько  стине  ...
Знітилися  люди,  а  потім  зам'ялись,
А  самі  настирні  -  то  ті  стушувались...

Їх  совість  прокинулась,  руки  розтислись,
Каміння  з  рук  випали,  і  розкотились.
Тихесенько,  боком,  задку́ють,  навшпиньках
Юрба  розповзалась,  а  потім  розбіглась  ...

Зоставсь  лиш  Ісус,  весь  осяяний  світом*
Та  грішная  жінка,  одна  перед  Світлом**  :

Підвівшись  Син  Божий,  у  неї  питає  :

 -  А  де  ж  ті  усі,  що  до  те́бе,  щось  мають  ?
     Чи  винною  те́бе  вони  не  вважають  ?
     Тебе́  з  них  ніхто  так  і  не  осудив  ?
 -  Добродію,  жоден...  ,  це  диво  із    див...

Ісус  посміхнувся  і  мовив  :  -  Іди  ...
Із  вірою  в  Бога...  І  більш  не  гріши  !
Неси  милосердя  з  собою  в  душі,
Хай  в  серці  твоєму  Бог  буде  завжди  !

Бо  Бог  й  милосердя  -  то  разом  вони,
Я  теж  не  вбачаю  твоєї  вини  !




*Світ  -  в  значенні:  частина  доби  після  ночі, РА́НОК,СВІТА́НОК, СВІТА́ННЯ, СВІТ, 
СВІТА́НЬпоет  ,  

[b][i]тобто  :  -  осяяний  ранком  [/i][/b]


**Світло  -  в  значенні:  Ісус  Христос,  Божий  Син,
       є  «Світлом  правдивим»
 ( Євангеліє  від  Іоана.  Глава  1  вірш  9  ).


[b][i]тобто  :  -  грішная  жінка,  одна,  перед  Ісусом.[/i][/b]



17-19.08.2023  р.  

Фото  :
https://ic.pics.livejournal.com/wlad55wlad/
71949366/7894/7894_900.jpg

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2023
автор: Родвін