Війна, немов сірник, згорить

 

Війна,  немов  сірник,  згорить.
Настане  світлая  ця  мить,
Якої  ми  ждемо

І  до  якої  повсякчас,
Із  врогами  в  цей  же  час
Воюючи,  йдемо.

Здобудем  перемогу  ми,
Щоб  жить  щасливими  людьми
У  рідному  краю  –
   
Ув  Україні  дорогій,
Неначе  в  казці  чарівній,
Немовби  у  раю.

Вона  ж  бо  в  нас  усіх  одна.
Хай  досі  ще  іде  війна,
Але  мине  вона

Вже  скоро.  Прийде  їй  кінець,
Ворожі  плани  нанівець
Всі  звівши.  Як  весна,

В  державі  нашій  розцвіте
Мир.  В  небі  сонце  золоте
Яскраво  блискотить.

Тож  втрачено  іще  не  все.
Війна,  що  лихо  лиш  несе,
Під  ним  же  і  згорить,

Немов  сірник,  тому  що  ми,
Щоб  жить  щасливими  людьми,
Неначе  у  раю,
           
Всі  боремося.  Прийде  час,
Коли  мир  буде  також  в  нас,
У  рідному  краю.
 


Євген  Ковальчук,  26.  08.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2023
автор: Євген Ковальчук