Мирне небо буде в нас
Так, як і було
Перед тим, як в темний час
Зло до нас прийшло.
Прагне нас всіх роз’єднать
Ворог той лихий
І до себе приєднать
Край наш дорогий.
Але ми всі не з таких,
Що здаються, ні.
Ув умовах цих важких,
У страшній війні
Боремося ми із ним
В миті непрості.
Предок був наш і таким
Кожен з нас є. Ті,
Що прийшли до нас з вогнем,
Від вогню ж згорять.
Ми ж із кожним новим днем,
Що, немов летять,
Наближаємо той час,
Щоби знов було
Мирне небо повсякчас,
Щоби не гуло
Від ракет, а щоб пташки
В нім літали та
Всі співали залюбки.
Серце огорта
Все надія, душу теж,
Що мине війна
Скоро й небо мирним все ж
Стане. Як весна,
Прийде мир в наш з вами дім
І із ним тужить
Ми не будемо у нім,
А лиш в щасті жить.
Євген Ковальчук, 24. 08. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2023
автор: Євген Ковальчук