*****
Позбудемось напасті
Усі з війною ми
І будемо у щасті,
Щасливими людьми
На цьому світі жити
Кожнісінькую мить,
Забувши, як й тужити.
Ця мить до нас вже мчить.
Ось-ось вона настане.
Ось-ось прийдé вона,
Як, наче сніг, розтане
Вся ця страшна війна,
Та не на рік – навіки,
Щоб більше не було
У нас її повіки.
Вона ж несе лиш зло,
Що нею ж і керує,
Як тими, хто веде
Війну, яка лютує
Там, де вона іде.
Війна жалю не має
Так само, як добра.
Життя ж бо відбирає
Вона. Чи дітвора,
Чи хворі, їй байдуже
До всіх, бо в ній нема
Жалю ні крихти, друже.
Вона – сама пітьма.
Але вона минеться.
Настане мирний час,
Як доленька всміхнеться
До кожного із нас
І буде дарувати
Думки та почуття
Лиш світлі, що ми мати
Всі будем все життя.
Євген Ковальчук, 22. 08. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2023
автор: Євген Ковальчук