То згуба, блиску, не бачу в очах?
До майбуття, що зникло стремління?
Може тепер, вже побачиш у снах,
Тебе при днині, гризе сумління,
Але ж ти здатен побороти страх!
О, співчуваю, друже, важкий час,
Я зазвичай, тут у сьогоденні,
Хіба, ще хто, є сильніший за нас?
Коли думки високо, шаленні,
Про біль, війну – бентежать повсякчас.
Летіть не звикли, занадто низько,
Нам би вершити, творити цей світ,
Вже перемога, я знаю близько,
І Україна одягнеться в цвіт,
Ти знову будеш щаслива ненько!
Болить,бо надто заважка воля,
Переживання, вкрита ціпками,
Шкода так, дарована доля,
Життя виборюємо віками,
Бо ж найродючіша наша земля.
Тож мрій, джерельні, випий світила,
Лови енергію, геть сумління!
Відчуй то ж маєш, ти сильні крила,
Бог дав у дар.всім благовоління,
Щоб на весь світ, зіркою світила,
Та й щоби тішилось покоління,
Й щоднини славило Батьківщину!
27.06.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2023
автор: Ніна Незламна