Такий далекий, та такий близький,
Шкода, що ми не стрілись із тобою.
Мовчать всі сни, не дзеленчать дзвінки,
Дороги і стежки покриті млою.
Колись давно ж приходив уві сні,
В струїстому купались ми промінні...
Збігали блискавицею всі дні,
Що аж зловить не поспівали тіні.
За днями ніч ховалась в небуття.
Так не хотілось розтискать обіймів!
Ми ж не надихались палким чуттям,
Не напилися ласки взорів мрійних.
Чому зі снів не линув ти у яв?
Чому не стиснув ще сильніше руки?
А час безжальний безвісти тікав,
Лишивши місце болісній розлуці.
Дзвіночки у блакить сховали сум,
Похнюпили безрадісно голівки...
Такий далекий, що аж в серці щем!
Такий близький, та недосяжний тільки!
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2023
автор: Chara Vinna