Старий годинникар вірить у силу сонця.
У час, що мов скелі, які стануть піском…
Оберти стали спекотніші.
Та навіть в пустелі знайде ковток води, хоч із марева,
Аби не грозою, що затягнулася на роки.
Серпень не приймає червень.
Вище не стрибнеш, хіба у вересень,
Де з кожним колом сонячним все темнішає.
Час плине швидко, наче пісок крізь пальці в долонях.
Це твоя віра, древній поціновувачу ліку секунд?
Хай здійсниться пророцтво кола вогню!!!
Вода воскресить все, що є на Землі – Зеленій Планеті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2023
автор: fialka@