Я знаю куди помчалось літо
Знов серпень залиша свої сліди
Я знаю, будуть довго мерехтіти
Зорі на небі мов запалені свічки.
Так стрімко дні коротшають, тікають
Туди , де осінь накривала їх дощем
Вони напевно, нам це нагадають
І ми не раз відчуєм в серці щем.
Не за коханням збираюсь я в дорогу
Мені уже давно за п’ятдесят
Та ще живу і дякувати Богу
Що він мене не забирає від внучат.
У кожного в душі свої посили
Ми в Бога завжди на видноті
Останній місяць літа…
Сурми протрубили…війна…
Та буде Перемога!
Саме про неї думають усі!
01.08.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2023
автор: wanatol