*****
Край наш рідний покладе
Край війні, яка
Нині в нас іще іде.
Доленька така
Нам припала, та її
Ми не боїмось.
З нею ведемо бої.
З нею ми б’ємось
Всі щосил. Настане край
Їй і буде мир.
Буде в ньому весь наш край.
А війна-упир
Більш не ссатиме повік
Серце, душу теж.
Ми розлучимось навік
З нею всі. Ми все ж
Боремось за це. Нехай
Піде не один
З нас в світ інший, але край
Наш перейде тин
Між війною й миром. Жить
В мирі буде він
Кожну неповторну мить
І у щасті. Змін
Ми таких досягнемо,
Навіть хай не вмить,
Адже їх ми не ждемо
Лиш усяку мить,
А до них йдемо усі,
Щоб із ними жить,
В їхній чарівній красі
Всій. Настане мить
Ця. Настане світлий час
Цей. У ньому жить
Врешті буде кожен з нас
Все життя, щомить.
Євген Ковальчук, 17. 06. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2023
автор: Євген Ковальчук