А вже ранок, а вже ранок,
Слава Богу за цей дар !
Мама сонце на світанку
Привітала серед хмар
Тато диба, наче бусол -
Від тривог уже засох -
Нема вісточки зі сходу,
Де воює їх синок …
Усміхнувся теплом ранок,
Кинув сонячний привіт -
Є надія - схаменеться
Цей лихий, безумний світ…
Бо куди ж котитись дальше?
Скільки горя, сліз ріки…
Лихом будуть віддавати
Ще прийдешнії віки
Земля всіяна металом –
Не зерном, що проросте…
Чим віддячить за недбалість,
За безглуздя отаке!
А вже ранок, а вже ранок,
Кинув сонячний привіт,
Зупинись! Поки не пізно!
Весь кровавий дикий світ…
В. Ф. - 27.07.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2023
автор: Веселенька Дачниця