Моє літечко-літо чебрецево-медове,
запашне, чарівне, тепле, миле і ніжне,
я в цілунках твоїх, о моя ти любове,
вся у барвах твоїх я квітую розкішних.
О натхненний мій липню, принадно красивий,
заквітчав ти трояндами й мальвами сад
і лелеченькам білим дав дужу ти силу,
і цілунком гарячим сповив виноград.
І зібрав ти солодкі меди з квіту липи,
з чебрецю запашного ти спив нектари',
соняхи як горять – сонця мов смолоскипи,
і хлібів он на нивах золотіють дари!
Оксамитове миле й розкішнеє літечко,
ти цілуєш, цілуєш, цілуєш, цілуєш,
і купаєш у барвах , у травах і кві'точках,
мою зранену душу від болю лікуєш.
Бо душа хоче миру святого, не воєн,
подивись, он на небі летять янголи',
виднокрай весь слізьми уже повен,
та нема в тому літа ні грама вини.
Налива воно сонце в прозорі бокали,
насолоду хмільну дає спить аж до дна,
і дарує, й дарує пташині вокали,
акварелей природи яка глибина!
У траві цвіркуни на зелених сопІлках
все виводять й виводять октави дзвінкі,
мелодійно свистять у житах перепілки,
горихвістки літають співучі які!
Благодать неземну й аромати медові,
моє літечко-літо так щедро дарує,
всюди барви ясніють такі веселкові,
любо серцю – краса мене літа чарує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990015
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А