Романи бувають цукровими,
Як мед сновидінь в мріях зрошених.
Романи бувають нервовими,
Як вітер в кульбабах скувойджених.
А лаври морочать нам голову
Чалмою арабською білою.
А очі вже світяться оловом
Душі над віхОю зомлілою.
Не відаєм страху, не вміємо.
Хай наші хвости й заіржАвіли,
Думками в лапках багатіємо,
Брамінським сичом над скрижалями,
Як та сарана між тополями
Хоч знАєм, що чину дворецького,
Шукаємо скарбу з паролями
Чужого, заморського, грецького…
280723
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2023
автор: bloodredthorn