Пристань-но гиндик до хромого коня!
Можливо тобі не нашкодить стерня
Шляху, де вже губиться слід вороння…
Врятуйся від ніг Голіафа!
Ми будемо вічно у тебе в боргу,
Засіємо вітром щемливу тугу,
Зготуємо ранком кисіль і рагу,
Здобувши рецепт в каліграфа.
У каменях! В квітках! Між дивних царин,
Де слово «ніколи» не сходить з вітрин,
Де посмішка схована поміж вугрин
І хором керує пресвітер,
Нам варто в гиндиках ,що з конями йдуть,
Клекочуть й замріяно стерню клюють,
Заснути сміливо, допоки зійдуть
думки серед зібраних літер…
230723
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2023
автор: bloodredthorn