[i]« Тільки завдяки громадській єдності
здобували і здобудемо перемогу...»[/i]
І. Франко
[i][b]І[/b][/i]
Долаємо історії етапи...
нас об’єднали у бою... кацапи,
колаборанти і бойовики.
Триває окупація, таки,
допоки мають волохаті лапи
у офісах тугарини-вовки.
[b][i]ІІ[/i][/b]
Ерефія до всього має діло,
така уже натурою вдалась,
та як би їй у пеклі не кортіло
головувати – хай живуть дебіли
на болотах, а в Україну – зась.
[i][b]ІІІ[/b][/i]
Богемі помагає мімікрія,
язичнику – отесані боги,
поету муза додає снаги
дискутувати... це його стихія,
але... навіщо зайві вороги?
[i][b]ІV[/b][/i]
Навіщо емісари і ґаранти,
коли освіта і наука... на-
магаються культуру рятувати,
а мафія не вміє пам’ятати,
де і куди дівається казна?
[i][b]V[/b][/i]
Московія фільтрує Україну,
благонадійність міряє дебіл
із лугандону... і немає міни,
якою би поміряти скотину,
коли у яму ляже русофіл.
[i][b]VI[/b][/i]
Ми ідемо... і, може, як раніше
опустимо агресора на дно.
Еліта розраховує на більше,
але... на це кебети не дано.
Красиво грати ролі – це одно,
а бути поза грою трохи інше.
[b][i]Резюме[/i][/b]
Кар’єру не будують на крові.
І по порядку це ще не єдине,
що лідеру нагадує провину...
але погоду роблять візаві
і рейтинги у буйній голові
паяца в ролі чесної людини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2023
автор: I.Teрен