верлібр
Вечірнє повітря тихе й свіже,
стрижі витають у височині –
Із неба Бог, з терпінням дивиться на світ.
Хоч людина йому так люба,
але зло не жене назовні,
В спокусах вся, й пасе її кумир.
Маючи все, лишається скупою,
століття зациклена на своєму,
Бажанням немає меж на святій Землі;
Сокиру війни не поховала,
Природу губить день за днем.
– Бог жить в любові кличе й буть душам на крилі…
Вечірнє повітря тихе й свіже,
стрижі у лет в височині –
В любові й радості жити навчитись всім.
Давно для цього все вже є –
Скрижалей десять на стіні,
Тисячоліття, щоб позбутись всіх проблем.
18.06.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989071
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2023
автор: Променистий менестрель