ДОЧЕКАЙСЯ МЕНЕ
На зв’язку... Ні, немає куль…
Чую, люба… Привіт, моя доле…
Радію куванням зозуль…
Так, красиво! Ліс, озеро, поле.
Дочекайся мене з війни,
Дочекайся, кохання медове.
Може, влітку чи восени
Пригорну тебе, моя любове.
Несподівано я прийду
З оберемком троянд розкішних
Та до вуст твоїх припаду
Полум’яних, жагучих, ніжних.
І сльозинки з очей твоїх
Позбираю, як сонце роси.
Найутішніша всіх утіх!,
Свіжість – в спеку, теплінь – у морози.
Спрагло питиму твій нектар.
Хміль легкий – чарівна насолода.
Запах пристрасті злине до хмар.
Смак кохання – життя нагорода.
Ти пробач… Ні, немає куль.
Напишу́… Вимикаю, любове.
Чую, хлопці, – йдемо́ «на нуль».
Я готовий. Ходімо, братове.
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2023
автор: Галина Брич