Настане час, коли війна
Вся ця жахливая, страшна
Відійде в небуття,
Закінчиться, мине, пройдé,
В пил стреться, і до нас прийдé
Все ж мирнеє життя.
Нехай, нехай вона трива
Ще досі, але час сплива
Її невпинно. Ми,
Наблизивши останню мить
Її, її скінчи́вши, жить
Щасливими людьми
Всі будемо. Цей прийде час
До нас і в цьому в жоднім з нас
І сумніву нема,
Бо кожен з нас в скрутний цей час,
Який настав, прийшов до нас,
Мов темрява німа,
Усе, що може, робить. Ні,
Недовго йти ще цій війні.
Мине війна-пітьма.
Настане час цей золотий.
Зазна поразки ворог злий,
А перемогу ми
Здобудемо і більш тужить
Не будемо, а будем жить
Щасливими людьми
Усі – дорослі та малі
На рідній, батьківській землі
Кожнісінькую мить,
Впродовж всього свого життя,
Допоки стук серцебиття
У грудях в нас звучить.
Євген Ковальчук, 25. 05. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2023
автор: Євген Ковальчук