А щастя дні мережаться
Із тим, що на межі –
Таке воно і є життя,
І дійсність, й міражі…
Ось голубочки, таж Любов,
Вкруг тебе в’ються знов,
А миті в небеса летять,
Де зорі мерехтять…
Щезає за кормою слід,
Журися, не журись?
Все ж не кінчається твій рід –
Тепла днів пригорнись.
Крізь гіркоту через життя,
Є долі слід, видать?
Прожити як без каяття?
Душа ж вік молода.
І як не треба – знає все,
Гріхи ж в повторенні…
Дивися на життя-есе –
Земнім, на терені.
16.07.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2023
автор: Променистий менестрель