Неон фантасмагорії огнів –
Химерне плетиво ілюмінацій.
Мостів намисто. Гордість мореплавців –
Марина з яхт… що близько так мені.
Буремний день збігає до кінця:
Порожній пляж і мідь піску волога,
Природа чиста, виліплена Богом,
Смарагди гладі – в жовтих комірцях.
Втікає сонця денний променад,
Аби забути гамірно-примарне.
У прі з вогнем – нічні бузкові хмари:
Фліртують зорі з пишністю гірлянд.
Дрімають пави-яхти й катери,
Прибравши на ніч бунтівні вітрила.
І бачать милі – всі, що покорили,
Тест-драйв… регату… боротьбу… відрив…
Безтрепетно-погідливий ландшафт
В аквамариновій дрімоті моря.
Тече неон морських фантасмагорій,
І сяє в них поетова душа…
/До картини української художниці Олени Клименко./
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2023
автор: Білоозерянська Чайка