Знялись над морем сірі скелі,
Підошви їхні лижуть хвилі –
Шумують пінячись, веселі.
До пруга – лиш блакиті милі...
Цвітуть на сонячних укосах
Герані, каперси й агави.
Ім'я цим землям – Монтероссо,
Тут все квітчасте і ласкаве.
Усіх приїжджих та захожих
Стрічає приязно комуна:
Пашать рабатки в чудо-рожах,
На пляж осяйний зве лагуна.
Дзвенить луною спів пташиний
У барвах неба соковитих...
Гляджу на все зі стромовини –
Ну як цей край не полюбити?
[i]08.VI.23 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2023
автор: Прозектор