Олександр Божок,
Боєць 93 механізованої бригади.
Тіло бійця залишилось на полі бою під час мінометного
обстрілу ворога 07.10.2022р. під Бахмутом.
Відкрите поле.. лісосмуга,
Стріляли орки раз у раз..
Бійці залишили там друга,
У той важкий пекельний час.
Бо впевнені: він був убитим
І неможливо вже спасти.
Позаду залишались вирви,
Всі розбігались – хто куди.
Та пробиралися крізь обстріл,
Аби скоріше до своїх,
Бо вже осколок, а чи постріл
Наступний може стати їх.
Коли все втихло, то вернутись
Й забрати хлопця не змогли -
Вдалося оркам перетнути
Те поле й в лапи загребти.
Отак залишився у полі
Герой відважний і боєць –
Лиш сонце та вечірні зорі
Його торкалися зіниць.
А рідним фото показали
Із місця того, де лежав..
О, Боже, як його чекали!
А де шукать – ніхто не знав..
Чекали хлопця хоронити,
Чекали хлопця і живим..
За що так Бог зумів вчинити,
І чим боєць цей завинив?
Сказали хлопці, що загинув,
А статус – безвісти він зник.
Невже від жовтня аж по липень,
І сніг, і дощ все тіло змив?!
І навіть кістки не залишив,
На тому місці, де лежав,
Чи дикий звір безжально знищив,
Чи на куски снаряд порвав?!
А може хлопець у полоні -
Пораненим туди попав?
А вдома в мами - сиві скроні..
Біль серце на шматки порвав..
Якщо живий, то повернися,
Як мертвий, то хоч знак подай..
О сину, сину, відізвися !
Тебе чекають – пам’ятай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2023
автор: Ольга Калина