Всесвітній цинізм

Зморився  я,  та  не  до  сну,
Ще  й    повний  місяць  давить,
Нагадують  сирени  про  війну,
Де  гинуть  хлопці  не  за  слави…
За  північ  вже  давним-давно,
Та  і  до  ранку  ще  далеко…  
Летить  ракета  не  в  кіно,
І  падає,  і  смерть  розносить...
Не  немовля  несуть  лелеки,
Над  ним  уже  голо̀сять…
Пронизують  все  тіло  біотоки,
Мій  сум  і  ненависть  глибокі,
Душа  тріпоче,  помстою  палаю,
Над  світом  факел  той  здіймаю
І  плачу,  і  кричу,  благаю,..
А  світ  солодко  спить,
Їх  не  пече,  їм  не  шумить,
Ніхто  нікого  не  вбиває  …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2023
автор: Ivan Kushnir-Adeline