Північ нависла над хатою,
Темінь окутала двір.
В небі, химерно-патлатою,
Хмарка пливе поміж зір.
Качка стурбовано крякає,
Кличе до себе качат.
Вітер неспішно розгойдує
В гіллі гніздо пташенят.
Віття схилилось над річкою,
Плине між ним десь вода.
Тихо зве й любо, сестричкою,
Хвильку неспинну верба.
Час протікає скуйовджено -
Є він чи, наче й нема.
Місяць ріжком, схарапуджено,
Тицяє простір дарма.
Темінь цибатою гускою
Напосідає валком.
Та прийде ранок й, пробуджено,
Сонце засяє кругом.
12.07.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2023
автор: Валентина Ланевич