Мама доню заставляє
Математику учить,
А та носиком шморгає,
Надулася і мовчить.
Батько дивиться з-під лоба
Перекошеним лицем:
"Не журися, моя люба,
Значить - буде продавцем.
Там і важать як попало,
І рахують навмання...
Буде мати хліб і сало,
І грошву для навчання".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2023
автор: Леонід Федорів