Людина

Ти  знаєш,  що  ти  –  людина.
Ти  знаєш  про  це  чи  ні?
Писав  це  колись  Симоненко.
Покійний  Василь  Симоненко.
І  жив  при  такому  ж,  як  зараз,  лайні.

Ти  ж  бачив  шановний  Василю.
На  що  та  людина  спроможна.
Війна  і  репресії  є  вінцем  її  стилю,
Вона  ж  і  тебе  піддавала  насиллю;
Одтак  і  людиною  може  зватись  не  кожна.

Ти  нарікав  жити  й  життям  милуватись,
Але  та  людина  так  просто  не  може
Їй  мало  вже  жити  і  просто  кохатись,
Їй  мало  з  своїми  ж  по  совісті  знатись
Без  війн  та  принижень  вона  вже  не  може.

Невже  ж  за  віки  не  навчилась  нічому?
Невже  ж  не  почула  твої  настанови?
Все  слухала  тих,  хто  їй  ставив  умови:
Криваві  політики  і  їх  богослови;
І  стала  подібна  скоріше  упирю  блідому.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2023
автор: Іон Вагнер