Навколо тиша, тиша звідусіль
Слова пусті, бо втратили вагомість
Писались, думались, не прикладаючи зусиль
І втратили свій сенс вони натомість
Та суд не слухатиме сторону вини
Бо дії вчинені відсутні є на волі
«І ти кайдани долі одягни,
Бо ще тобі звикать до болі»
З душі у душу найкоротша відстань
Чому ж так часто транспорту нема ?
Писала не дарма письменна пристань
Гадаю я, любов усе таки німа
Інакше як, кохаючи душею
Враз зупинити все своє буття
І почуттям, глибоку викопать траншею
Щоби чекати від одного, каяття
Тихенько, мовчки й без зупину
Продовжить шлях одна лиш сторона
Бо інша вже отримала свій вирок
Й мандрує далі, тільки вже сама
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2023
автор: Romeo Boiko