Крізь ребра вплітайся все глибше лозою,
Тягнися до сонця, що міряє час,
Омитий росою, натхненний грозою,
Тягнися до світла, що сяє для нас.
Солодшають ґрона, обійми цупкіші,
Вино дозріває і розум п'янить,
Крізь ребра до торкають слова найніжніші,
Цей дотик тривогу мою заживить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2023
автор: Ася Оксамитна