Ми вийшли із Радянського Союзу,
Де нас учили «по-совєцкі» жить,
Лякали долею і Робінзона Крузо,
Що на безлюдді б мав життя скінчить.
З Союзу ми виходили із болем,
Адже не знали іншого життя.
Тож ледь не кожен був рабом недолі,
Про гріх забувши і про каяття.
Ми слугами були тоді системи,
І не важливо, скільки кому літ.
Хто іншим був і мав свої тотеми,*
Того не міг прийнять радянський світ.
Давно того Союзу вже не стало,
Та вірус в декім досі у серцях.
В характерах таких немає сталі,
Тому не здатні стать на шлях борця!
29.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
--------------------------------------------
* - у первісних релігіях - тварина (рідше рослина, явище природи й т. ін.), що вважалася родоначальником і охоронцем роду або племені й була культовим об'єктом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2023
автор: Ганна Верес