Зупиняється дихання, останній цей подих
Звільнити б планету від смутку й журби
Щасливих є мало, посеред прохожих
Та щастя читається через рядки
У книгах писали про життєву тривогу
Та хто в цьому світі ще читає книжки
Таких одиниці, таких дуже мало
Але ж зустрічаються часом вони
Правильне слово, наче осине жало
Вражає миттєво у жерло журби
Багато людей, без цих слів померло
А хто їм суддя, скоріш всього не ми
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2023
автор: Paulinter