Помовчимо і пом'янемо
Ми тих, кого вже не побачимо,
Згадаємо їх поіменно,
Попросимо у них пробачення,
За те, що не було нас поряд,
Не помогли в скрутну годину.
Їм лихо дихало у спину
І був смертельний в нього погляд.
І наші не зійшлися зорі,
Дороги розійшлися спільні...
Всі проти нас злощастя в змові
Зійшлись, мов по дзвінку мобільному.
Чи ми молили мало Бога,
Щоб доля всіх оберігала.
Чи йшли молитви наші довго
Чи, може, їх не вистачало
І діяли наполовину?
Всю душу ми не вклали, схоже.
Чи зняти нам з душі провину
Словами: "Все це воля Божа!"
P. S.
І скрутно на душі й болітиме
Вона, і скільки - невідомо .
І будемо ми наче сироти,
Коли повернемось додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2023
автор: Рунельо Вахейко