Не пишеться...
Слова лихі лиш маю,
Та й тими думи нелегкі,
Немов важке каміння я перевертаю.
Та й хочу скинути на голови отих,
Хто нас втішав, чи шашликом кормив, а ось тепер затих.
А ті, котрі крадуть і брешуть,
Цинічно язиками чешуть.
Отой дивись, він яйця в кілограмах важив, не десятки,
Бо каже, що на фронті, все рівно їх їдять "усмятку".
А воєнком, той ні, на фронт не попросився,
Він тут в тилу на хабарях озолотився .
Суддя, зарплата - пів мільйона,
А совісті лиш "гулькин ніс", а має бути тона.
Парк ремонтують, доріжки прокладають,
То що? Для Перемоги? Чиновники від того статки мають.
Хтось скаже, схаменись, ти на Народ дивись,
Ним насолоджуйся й гордись.
Да дійсно, кращі з ворогами б'ються,
А інші, хто тихо, а хто голосно сміються.
Є ось такі! Останні 20 ть гривень, а на дрон здають,
А ті дивись, в басейн за тисячі, поплавати ідуть.
Отой ремонт в квартирі закінчити сам зміг,
А той в Карпатах відпочив, здоров'я там зберіг.
А там в окопах ллється кров, а не водиця,
До тих хто рашу нищить, обличчям повернутись не ліниться.
Та й зрозуміть що Перемога,
Ніколи не впаде на голову від Бога.
Що за таке усім годиться,
Потрібно все віддати й мужньо з ворогами биться.
В. Небайдужиий. Червень 2023 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2023
автор: Небайдужий