Схід сонця закривала сива хмара.
Кудись летіла волохата.
Ховались тіні біля хати
І догорало в матіолах сяйво ночі.
Жадали очі бачити цей схід.
Край хмари плавився, світлів.
За ним, немов пастух отару вів,
З'явились інші хмари.
І їхні плавились краї,
І змінювались боки, допоки
Заголубіло небо поміж ними:
Дивився Всесвіт у наш світ
Холодними очима.
А збоку плавилось і рожевіло,
І хмари, гнані вітром, в інший бік летіли.
У небі починалося - і на землі ясніло...
З'явилося з-за хмар Світило!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987347
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2023
автор: NikitTa