На війну йду я полем,
Зелене жито наче море.
Котить хвилі з краю в край,
Зростає гарний врожай.
І ніби шепче на дорогу,
Повернись живим в пору
І збереш зерно в комору,
Щоб не було голодомору.
І рукою повів над житом,
Йду я ворога громити.
За свій дім, за Родину,
За вільну Неньку-Україну.
Щоб москалі на віки пропали,
Мирно жити світу не давали.
А наша Віра й Правда на весь світ лунали.
2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2023
автор: Сокол