Сини наші кровиночки, -
Все було: мир, воля...
Не давали й вам, донечки,
Ми такої долі.
Спів пташин лунав у гаї,
Цвів чебрець в долині.
Дітьми гралися в розмаї
Й пісня журавлина
Крильми дужими злітала
Понад рідним краєм.
Не думали й не гадали,
Що орда за гаєм.
Налетіли вражі круки,
Зачали клювати.
Сини зброю взяли в руки
Й пішли воювати.
Вірні доньки юні, гожі
З чорними бровами,
Вбралися у камуфляжі
В бою з ворогами.
Вірим, буде Перемога,
Бо Господь із вами.
Очистите всі дороги,
Що під москалями.
Принесете ще онуків
В радість - ми це знаєм.
Поборите чорних круків,
Рашизм подолаєм !
Повертайтеся, синочки,
В спорожнілі хати.
Хай повернуться всі дочки,
Ждуть вас батько й мати.
Низький уклін батькам, що чекають своїх синів і доньок з фронту.
Нехай оберігає їх Господь і живими, здоровими повертаються додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2023
автор: Галина Лябук