Вони «рабами» нас вважали,
Брехливе тішилось мурло,
Та одурились: ми повстали –
Їх "величі" як не було.
А наші праведні Месії
Епохи викрешуть слова:
Тут Русь Дніпровська – не ро..ія,
Тут Україна проросла.
Криваву руку тягне погань:
Болить землі моїй, болить.
Новий задумали Чорнобиль –
Свічу вселенську запалить.
Впаде-таки Господня кара,
Чекає звіра реченець:
Невже посміє ця почвара?
Гряде йому презлий кінець.
Дивися пильно, Світ широкий,
Закони пишучи нові:
Твій проростає мир і спокій
На нашій свяченій керві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2023
автор: Світла(Світлана Імашева)