Ото маємо сусіда! Сидить в якихось грязях
А свині його попід тин нам в города лазять!
З того боку були грядки - усі сплюндрували!
Щось надгризли, щось - геть з'їли а щось потопали.
Чоловік одного зміг якось впіймати.
Треба його сусідові, Володьці, віддати.
В нас його Хамлом ще кличуть. В селі так прозвали!
Коло клубу футбол грали, то так скандували.
Бо ж ніхто його не любить! Сусіди сахаються.
Ті маленькі і злі очі в ботоксі ховаються.
Отако... Підбори взує, в руках якась торба
І на ті курорти - грязі з великого горба!
А свиней, що у хліві, ти лишив на кого?!
Ще м ніколи у житті не бачила такого!
Мене внучка запитала про те пацє нині.
- То кабанчик, чи то льошка? -Та всі вони свині!
Потім чую:" Хочу взяти у вас інтерв'ю.
Згодні дати добровільно? Були на нулю?
Чи були на одиничці? А може на двійці?
То старий мій вчора цифри пояснив Софійці!
І годує його мо краще як я діда!
Ще й цукерок йому жменю дає на обіда.
-Ви будете іншим свиням, чи Хамлу дзвонити?
Шашлика з вас не зробили, лишаєтесь жити.
А володькове пацє - хрю собі, та хрю.
- Софієчко, вже завершуй з хряком інтерв'ю!
Ніц не вийде доброго з вашої розмови,
Бо не знають його свині ніц людської мови!
Бо в свинарнику радейко те падло вмикало.
Та так гучно, що їм вуха назавжди заклало!
Валентина Дацко/ Урода 22/06/2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2023
автор: Гонорова пані