В усіх знаках вбачати значуще і віще,
І шукати свій шлях і найкращий момент,
Поки вітер висушує землю до тріщин,
Поки сонце все хоче спалити ущент.
Вітер сушить сльозу, ніби краплю останню,
Ніби згадку про дощ - з криком сум відпусти.
Просто викричи біль, що уже не загранню.
У долоні твоїй гине страх висоти,
У долоні моїй, біль думок всіх загою,
Вже не страшно звернути кудись не туди.
Я заплющую очі, іду за тобою,
Поряд будь...на твої наступаю сліди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2023
автор: Ася Оксамитна