Із лазурного склепіння на черінь
Каруселлю діжа котиться з вогню,
Ореолом золотавих палахтінь
Гладить ниви життєдайную стерню.
Чаровинням розбудила все зерно,
Що у чреслах заколисує земля.
Зростить ненечка дитятко й на гумно
Вже вусатого пошле здорованя.
В сотах колоса насіння наливне
В молитовному благанні б'є поклон.
Вже година покидать ложе земне,
Жовторіким постелитися руслом,
Поборовши часоплин, навпростець в рай -
У божественну майстерню буханців -
На боки вдягнуть осяйний небокрай
З серпанковим поцілунком на щоці.
Запарує хліборобських рук теплом,
Залоскоче хмільний солод жадний ніс,
Паляниця святить скатерть на столі,
Одягнувшись в непорочність хлібних риз.
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2023
автор: Chara Vinna